English    Русский

Обкладинка книги "Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні"

"Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні".
Борис Малиновський

Київ "Інтерлінк", 2004, -215с., ISBN 966-8122-14-3

Вiд автора

Витоки інформаційних технологій - одного з найважливіших сучасних напрямів розвитку науки і техніки - сягають далеко в глиб століть. Спочатку з'явилися найпростіші пристрої для механізації обчислень і логічних дій, згодом - аналогові й цифрові, але знову-таки механічні обчислювальні пристрої. І лише в середині XX століття були створені перші електронно обчислювальні машини - ЕОМ. На їхній базі почала бурхливо розвиватися інформатика, яка й підготувала появу інформаційних технологій.

Поняття "інформаційні технології" з'явилося зовсім недавно. Воно виникло у зв'язку з тим, що розробка, виробництво і застосування комп'ютерів, обладнання для інформаційних мереж, периферії і компонентів до них, а також програмного забезпечення перетворюються нині на найважливішу промислову галузь, і, як кожна галузь, вона потребує для свого розвитку ефективних технологій.

В Україні великі й глибокі фундаментальні дослідження в цій галузі велися в ряді інститутів Академії наук України, в багатьох вузах Міністерства освіти. Важливі прикладні дослідження проводилися й у галузевих науково-дослідних організаціях. З'явилася потужна промисловість, яка забезпечила масовий випуск ЕОМ, була організована підготовка фахівців усіх рівнів кваліфікації. Іншими словами, внесок України у становлення і розвиток комп'ютерної науки і техніки важко переоцінити. Однак про це, і передусім про роботи, які раніше вва-жалися секретними, знають лише фахівці.

Перші кроки на шляху становлення інформаційних технологій були зроблені в перші десятиліття XX століття. Йдеться передусім про машину логічного мислення харківського професора Олександра Миколайовича Щукарьова (1914 р.). Видатною подією стало також досягнення відомого українського фізика академіка Вадими Євгеновича Лашкарьова, який експериментально виявив у 1941 р. так званий p-n перехід у напівпровідниках. Це фізичне явище було покладено в основу створення транзистора - базового елемента ЕОМ. У жовтні 1948 р. під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва розпочалася розробка Малої електронної лічильної машини - "МЭСМ". У 1952 р. вона вже регулярно експлуатувалася і була єдиною в континентальній Європі діючою машиною.

У наступні три десятиліття основний внесок у фундаментальні дослідження в галузі комп'ютерної науки і техніки зробили академік Віктор Михайлович Глушков - учений зі світовим ім'ям, який став основоположником інформатики в Україні, а також численні його колеги - провідні науковці заснованого ним Інституту кібернетики Академії наук України. Тут був виконаний цілий ряд важливих прикладних досліджень, спрямованих на створення нових ЕОМ та їхнє використання в системах керування технологічними процесами, енергетичними та іншими об'єктами, у тому числі військового призначення, у системах автоматизації наукового експерименту та ін. Більше третини обчислювальної техніки, що випускалася серійно у Радянському Союзі, було розроблено в Інституті кібернетики Академії наук України.

Починаючи з 60-х років проектування і багатосерійне виробництво ЕОМ для керування технологічними процесами та енергетичними об'єктами з великим розмахом здійснювалося у Сєверодонецькому науково-виробничому об'єднанні "Імпульс". Переважна більшість керуючих систем промислового призначення в СРСР була розроблена за участю "Імпульсу".

Менш відомі (чи зовсім невідомі) роботи зі створення ЕОМ для систем військового призначення, про які йдеться в книзі.

У київському науково-виробничому об'єднанні "Квант" і київському науково-дослідному інституті "Гідроприладів" у 60-70-х роках розроблялися унікальні радіоелектронні, у тому числі гідроакустичні, системи з використанням ЕОМ, які забезпечили високий технічний рівень засобів навігації, виявлення, ціленаведення, керування для надводних і підводних (у тому числі атомних) кораблів військово-морського флоту.

Тісне співробітництво харківського науково-виробничого об'єднання "Хартрон", виробничого об'єднання "Київський радіозавод" і дніпропетровського Південного машинобудівного заводу дало змогу розробити і здійснити серійний випуск чотирьох поколінь ракетних комплексів з бортовими ЕОМ, які забезпечили виконання багатьох оборонних програм і сприяли встановленню стратегічного паритету в світі, що стало передумовою початку процесу обмеження і скорочення ракетно-ядерної зброї.

Київське науково-виробниче об'єднання "Кристал" у 60-70-х роках успішно впоралося з розробкою і серійним випуском перших у СРСР і Європі великих інтегральних схем для калькуляторів та інших технічних засобів, які використовують цифрову елементну базу. Заводи України випускали близько половини напівпровідникової продукції, виробленої в СРСР.

Київське виробниче об'єднання "Електронмаш" і Сєверодонецький приладобудівний завод стали першими підприємствами, що організували багатосерійне виробництво керуючих машин для всього Радянського Союзу.

Україна повністю забезпечувала себе кадрами фахівців у галузі комп'ютерної техніки і мікроелектроніки і допомагала в підготовці фахівців іншим республікам Радянського Союзу і ряду зарубіжних країн. У Київському політехнічному інституті, Київському університеті та багатьох інших навчальних закладах України були створені факультети і кафедри з основних напрямів інформатики.

Усі ці події - іноді драматичні, часто героїчні - постають із сторінок цієї книги. Вона розповідає про результати теоретичних досліджень і робіт зі створення технічних засобів; про видатних учених і трудові колективи, де ці роботи виконувалися; про наших талановитих земляків, які працювали за межами України і внесли визначний вклад у комп'ютерну науку і техніку.

Книга висвітлює лише найзначніші досягнення в галузі комп'ютерної науки й техніки і містить творчі біографії тільки частини багатьох чудових учених, які працювали в цій сфері. Автор не претендує на всебічне і детальне дослідження даної проблеми. Його мета - розповісти про відомі йому пріоритетні досягнення комп'ютерної науки й техніки в Україні і про вчених, більшість з яких він знав особисто.

Ми можемо пишатися тим, що було зроблено в Україні в галузі розвитку комп'ютерної науки і техніки, інформатики, інформаційних технологій. Про це варто пам'ятати, думаючи про майбутнє України.

"На Заході про нас думають гірше, ніж ми є. Це треба виправляти!" - говорив ще в 50-х роках академік С.О.Лебедєв, маючи на увазі роботи в галузі обчислювальної техніки. Ці слова повною мірою стосуються і сьогодення.

Пропонована книга - це спроба дати об'єктивну оцінку внеску України у світову історію розвитку обчислювальної техніки, показати значну роль Академії наук України, де був створений первісток електронної обчислювальної техніки - "МЭСМ".


Київ "Інтерлінк", 2004, -215с., ISBN 966-8122-14-3
© Б.М.Малиновський, 2004