Перший в континентальнiй Європi комп'ютер з програмою, яка зберiгається в пам'ятiСергiй Олексiйович Лебедєв. Життя та творчiстьКомп'ютери, створенi пiд керiвництвом С.О.ЛебедєваIлюстрацiї. Лiтература. Додатковi матерiали

Сергiй Олексiйович Лебедєв. Життя та творчiсть

Творець першого в континентальнiй Європi комп'ютера
Розповiдають архiви
Iлюстрацiї. Додатковi матерiали

Сов.секретно
Постанова вiд 4 сiчня 1952 р. №4-4сс м.Москва
Президiя Академiї наук СРСР зазначає, що згiдно з постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 1.VII.1951 р. за №2754-1321с Iнститут точної механiки та обчислювальної технiки АН СРСР спiльно з Iнститутом електротехнiки АН УРСР у IV кварталi 1951 р. ввiв в експлуатацiю малу лiчильну електронну машину, яка є першою в СРСР швидкодiючою електронною цифровою машиною, доведеною до стану експлуатацiї.
Президент Академiї наук СРСР академiк О.М.Несмеянов
Головний учений секретар Президiї Академiї наук СРСР академiк О.В.Топчiєв

Сергiй Олексiйович Лебедєв - творець першого в континентальнiй Європi комп'ютера

 
"Вмiння дати напрямок - ознака генiальностi."
Ф.Нiцше

Академiк Сергiй Олексiйович Лебедєв, пiд керiвництвом якого в Українi був створений перший на континентi Європи комп'ютер - Мала електронна лiчильна машина ("МЭСМ"), неначе прожив два життя. Перше спiвпало з дитинством, навчанням i двадцятьма роками наукової дiяльностi в галузi енергетики, друге було цiлком вiддане комп'ютеробудуванню - створенню ЕОМ (електронних обчислювальних машин) i органiзацiї їх серiйного випуску. Мiж ними пролягає доленосний вододiл - п'ять рокiв, проведених у Києвi. Саме тут вiдбувся перехiд вiд першого життя до другого. Вiн був достатньо рiзким, але i цiлком зрозумiлим. Дослiдження в енергетицi, чим спочатку займався С.О.Лебедєв, потребували великої кiлькостi обчислень i тому його iнтереси стали перемiщатися убiк автоматизацiї обчислень. В Київ Лебедєв був запрошений у 1946 р. на посаду директора iнституту електротехнiки (спочатку енергетики) АН України. У тому ж роцi його обирають дiйсним членом Академiї.

За першi два роки життя в Києвi вiн як би пiдбив пiдсумок своєї дiяльностi в галузi енергетики, завершивши її роботою (разом iз Л.В.Цукерником) по створенню пристроїв компаундування генераторiв електростанцiй, вiдзначеною Державною премiєю СРСР, а в наступнi три зробив основний внесок у вiтчизняну цифрову обчислювальну технiку - незалежно i паралельно з захiдними вченими розробив принципи побудови ЕОМ iз зберiгаємою в пам'ятi програмою i реалiзував їх з колективом своєї лабораторiї в Малiй електроннiй лiчильнiй машинi ("МЭСМ").

Серед учених свiту, сучасникiв Лебедєва, немає людини, що подiбно йому володiла б настiльки потужним творчим потенцiалом, щоб охопити своєю науковою дiяльнiстю перiод вiд створення перших лампових ЕОМ, що виконували лише сотнi i тисячi операцiй за секунду, до надшвидкодiючих супер-ЕОМ на напiвпровiдникових, а потiм на iнтегральних схемах iз продуктивнiстю до мiльйонiв операцiй за секунду. Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, по своїм результатам успiшно суперничала з вiдомою американською фiрмою IBM. Пiд його керiвництвом були створенi i переданi для серiйного випуску 15 типiв високопродуктивних, найбiльш складних ЕОМ, кожна - нове слово в обчислювальнiй технiцi, бiльш продуктивна, бiльш надiйна i зручна в експлуатацiї.

С.О.Лебедєв поєднував у собi двi чудовi риси, що вiдрiзняли його вiд усiх - видатнi здiбностi та виняткову скромнiсть. Таке враження складалося у всiх хто його добре знав.

Одним iз перших хто побачив "МЭСМ", яка запрацювала, був президент НАН України академiк Борис Євгенович Патон, тодi кандидат технiчних наук, що займався новими технологiями зварювання та усталенiстю зварювальних процесiв. Вiн вiдразу оцiнив значення первiстка Лебедєва - "МЭСМ" - у розвитку наукових дослiджень, якi потребують складних i об'ємних обчислень. Ставши президентом НАН України, вiн не втрачав зв'язку з ученим, який переїхав до Москви. Коли С.О.Лебедєва не стало, Б.Є.Патон багато зробив для того, щоб увiчнити пам'ять ученого - Iнституту точної механiки та обчислювальної технiки АН СРСР (IТМ та ОТ АН СРСР), де Сергiй Олексiйович працював двадцять рокiв, було присвоєно його iм'я. Борис Євгенович Патон вважав що це була генiальна людина.

Учнi Лебедєва Л.Н.Корольов та В.А.Мельников, що стали видатними вченими, в однiй iз своїх робiт писали: "Генiальнiсть Лебедєва була саме в тому, що вiн ставив мету з урахуванням розвитку структури майбутньої машини та умiв вiрно вибрати засоби для її реалiзацiї стосовно до можливостей вiтчизняної промисловостi."

Слова "Вмiти дати напрямок - ознака генiальностi", - цiлком стосовнi до людини, яка поклала початок вiтчизняному комп'ютеробудуванню. Вчений узяв на себе саме головне i важке в новiй галузi технiки - створення супер-ЕОМ - найбiльш складного класу засобiв обчислювальної технiки. Причому i тут вiдразу i безпомилково вибрав основний напрямок розвитку цифрових обчислювальних машин цього класу - розпаралелювання обчислювального процесу. Воно i зараз залишається головним у розвитку супер-ЕОМ .

Висловленi вище оцiнки з'явилися тiльки пiсля смертi С.О.Лебедєва. За життя в газетах i журналах про нього не писали. На це були двi причини. Одна офiцiйна: його iм'я як головного конструктора ЕОМ для систем протиракетної оборони було засекречено. Друга випливала з особливостей характеру: вiн мiг би чимало розповiсти про вiдкриту, головну частину його робiт iз створення супер-ЕОМ для обчилювальних центрiв, про свiй iнститут i багато iншого, але вiн не любив зустрiчатися з журналiстами, був гранично далекий вiд самореклами та абсолютно байдужий до популярностi i слави. Вiдкриваючи Першу Всесоюзну конференцiю по обчислювальнiй технiцi в 1956 р. у Москвi i характеризуючи рiвень розвитку обчислювальної технiки в СРСР, вiн навiть не згадав "МЭСМ", що стала, як зараз очевидно, першою ЕОМ у континентальнiй Європi. Для нього це була лише модель ЕОМ, створюючи яку, вiн нагромадив досвiд для наступних робiт.

Його працездатнiсть була приголомшливою. В роки створення ЕОМ вiн, пiдкрiпляючи себе наймiцнiшим чаєм i цигарками "Казбек", нерiдко працював по декiлька дiб, практично без вiдпочинку. Це "заряджало" i надихало людей, що працювали з ним. "Працювали до знемоги, - згадує колишнiй студент-практикант Л.Iваненко. - Десь опiвночi Сергiй Олексiйович проганяв молодь спати i говорив, що сам ще посидить бiля осцилографа. Ранком його заставали на тому ж мiсцi. Вiн усе вдивлявся в химернi сплески блакитних кривих на екранi..."

Як людина, вiн приваблював до себе високим натхненням, прагненням не видiлятися серед оточуючих, почуттям гумору, яке нiколи йому не змiнювало, життєвим оптимiзмом i iншими чудовими рисами.

Як учений вiн притягав до себе одержимiстю в прагненнi досягти поставленої мети, глибоким проникненням у нову галузь науки i технiки, рiзнобiчним iнженерним досвiдом, що дозволив йому використовувати для реалiзацiї свого задуму багато тисяч електронних ламп у той час, коли їх кiлькiсть у самих складних приладах не перевищувала i двох десяткiв!

"Час напруженої роботи, осяяної щастям творчої працi iз С.О.Лебедєвим, я не забуду нiколи!" - цi слова Катерини Олексiївни Шкабари, старшого наукового спiвробiтника лебедєвської лабораторiї, сказанi при врученнi їй премiї iм. С.О.Лебедєва в рiк 40-рiччя введення "МЭСМ" в експлуатацiю, могли б повторити усi, хто працював iз цiєю надзвичайною людиною.

Розповiдають архiви

В Києвi, в Нацiональнiй академiї наук України, де створювалася "MЭСМ", збереглася конструкторська документацiя1 i папки з матерiалами про першу вiтчизняну ЕОМ, багато з яких складенi С.О.Лебедєвим. Чиясь турботлива рука написала на них: "Зберiгати довiчно".

В короткому листi, направленому до Ради з координацiї Академiї наук СРСР, С.О.Лебедєв написав: "Цифровими обчислювальними машинами почав займатися наприкiнцi 1948 року. Самостiйно в 1948-1949 роках розробив основнi принципи побудови таких машин. Враховуючи їх виняткове значення для нашого народного господарства, а також вiдсутнiсть в Союзi будь-якого досвiду їх побудови i експлуатацiї, я прийняв рiшення якомога швидше створити малу електронну лiчильну машину ("МЭСМ"), за допомогою якої можна було б дослiджувати основнi принципи побудови, перевiрити методику розв'язання окремих задач i накопичити експлуатацiйний досвiд. В зв'язку з цим було намiчено створити дiючий макет машини з подальшим його перетворенням в малу електронну лiчильну машину. Щоб не затримувати розробку, були вимушенi виконати запам'ятовуючий пристрiй на тригерних комiрках, що зменшило його об'єм. Розробка основних елементiв була проведена в 1948 р. До кiнця 1949 р. були розробленi загальна компоновка машини та принциповi схеми її блокiв. В першiй половинi 1950 р. були виготовленi окремi блоки та було розпочато їх налагодження у взаємодiї, до кiнця 1950 р. налагодження створеного макету було закiнчено. Дiючий макет успiшно демонструвався комiсiї."

Через два мiсяцi пiсля демонстрацiї макету С.О.Лебедєв виступив на закритiй вченiй радi Iнституту електротехнiки та теплоенергетики АН України. Зберiгся протокол2 вченої ради, який вперше був опублiкований в журналi "Управляющие системы и машины" (1992, № 1/2).

Лабораторiя С.О.Лебедєва, яка входила до складу Iнституту яким вiн керував, була розташована в двоповерховому будинку в колишньому монастирському мiстечку Феофанiя пiд Києвом.

В проектуваннi, монтажi, налагодженнi та експлуатацiї "МЭСМ" активно приймали участь спiвробiтники лабораторiї Лебедєва: кандидати технiчних наук Л.Н.Дашевський та К.О.Шкабара, iнженери С.П.Погребинський, Р.Г.Офенгенден, А.Л.Гладиш, В.В.Крайницький, I.П.Окулова, З.С.Зорiна-Рапота, технiки-монтажники С.Б.Розенцвайг, А.Г.Семеновський, М.Д.Шулейко, а також спiвробiтники та аспiранти лабораторiї: Л.М.Абалишнiкова, М.А.Беляєв, О.Б.Ботвиновська, А.А.Дашевська, Є.Є.Дедешко, В.А.Заiка, А.I.Кондалєв, I.В.Лисовський, Ю.С.Мазира, Н.А.Михайленко, З.Л.Рабiнович, I.Т.Пархоменко, Т.I.Пецух, М.М.Пиневич, Н.П.Похило, Р.Я.Черняк.

4 сiчня 1952 р. Президiя АН СРСР заслухала доповiдь3 Лебедєва про введення в екслуатацiю малої електронно-цифрової обчислювальної машини "МЭСМ".

В 1952 р. "МЭСМ" була практично єдиною в країнi ЕОМ, на якiй проводились обчислення найважливiших науково-технiчних задач в галузi термоядерних процесiв (Я.Б.Зельдович), космiчних польотiв та ракетної технiки (М.В.Келдиш, А.А.Дороднiцин, А.А.Ляпунов), дальнiх мереж електопередач (С.О.Лебедєв), механiки (Г.Н.Савин), статистичного контролю якостi (Б.В.Гнєденко) та iн.

Ось один з багатьох документiв, що свiдчить про це (наведено мовою оригiналу):


Академия наук
Союза Советских Социалистических республик
Математический институт им.В.А.Стеклова
Секретно
Экз.
26 ноября 1953 г. № 438с

Директору Института электротехники Академии  наук УССР члену-корреспонденту АН УССР А.Д.Нестеренко. Дирекция Отделения прикладной математики Математического института им. В.А.Стеклова Академии наук СССР приносит глубокую благодарность Институту электротехники Академии наук УССР за участие в большой и важной вычислительной работе, выполненной с ноября 1952 г. по июль 1953 г. на малой электронной счетной машине конструкции академика С.А.Лебедева.

За этот период научная группа Математического института АН СССР под руководством академика А.А.Дородницына и доктора физико-математических наук А.А.Ляпунова совместно с коллективом лаборатории № 1 (руководитель академик С.А.Лебедев) Института электротехники АН УССР провела весьма трудоемкие расчеты по трем сложным программам, выполнив на электронной машине около 50 млн. рабочих операций. Особенно следует отметить добросовестный и напряженный труд заместителя заведующего лабораторией Л.Н.Дашевского, главного инженера Р.Я.Черняка, инженеров А.Л.Гладыш, Е.Е.Дедешко, И.П.Окуловой, Т.И.Пецух, С.Б.Погребинского и техников Ю.С.Мозыры, С.Б.Розенцвайга и А.Г.Семеновского. Эти сотрудники, не считаясь со временем, приложили много усилий для обеспечения бесперебойной и качественной работы машины.

Директор Отделения прикладной математики МИ АН СССР
академик М.В.Келдыш


Пiсля "МЭСМ" почалася розробка спецiалiзованої ЕОМ ("СЭСМ") для розв'язання систем алгебраїчних рiвнянь (головний конструктор З.Л.Рабiнович). "СЭСМ" було спроектовано на лампових елементах. Основнi iдеї побудови "СЭСМ" висунув С.О.Лебедєв. Це була його остання робота в Києвi. Згодом спецiалiзованi ЕОМ (рiзноманiтного призначення) стали важливим класом засобiв обчислювальної технiки. Це ще раз говорить про прозорливiсть ученого, який висунув iдею спецiалiзованої ЕОМ на зорi їх створення. Сергiй Олексiйович переїхав до Москви i став директором Iнституту точної механiки та обчислювальної технiки (IТМ та ОТ) АН СРСР.

Виступаючи на вченiй радi Iнституту кiбернетики АН України, присвяченiй 25-iй рiчницi створення "МЭСМ", В.М.Глушков так оцiнив значення "МЭСМ" для розвитку обчислювальної технiки в Українi та у державi:

"Незалежно вiд закордонних учених С.О.Лебедєв розробив принципи побудови ЕОМ iз програмою, яка зберiгалася в пам'ятi. Пiд його керiвництвом була створена перша в континентальнiй Європi ЕОМ, у короткi термiни були вирiшенi важливi науково-технiчнi задачi, чим був покладений початок радянськiй школi програмування. Опис "МЭСМ" став першим пiдручником у країнi з обчислювальної технiки. "МЭСМ" стала прототипом Великої електронної лiчильної машини "БЭСМ". Лабораторiя С.О.Лебедєва стала органiзацiйним зародком Обчислювального центру АН України, а згодом Iнституту кiбернетики АН України".

На будинку, де був розташований Iнститут електротехнiки АН України, директором якого був C.О.Лебедєв, встановлена меморiальна дошка. Виступаючи в день її вiдкриття, президент АН України академiк Б.Є.Патон сказав:

"Ми завжди будемо пишатися тим, що саме в Академiї наук України, у нашому рiдному Києвi розцвiв талант С.О.Лебедєва як видатного вченого в галузi обчислювальної технiки та математики, а також найбiльших автоматизованих систем. Вiн поклав початок створенню в Києвi чудової школи в галузi iнформатики. Його естафету пiдхопив В.М.Глушков. I тепер у нас плiдно працює один iз найбiльших у свiтi Iнститут кiбернетики iм.В.М.Глушкова НАН України."

Вiн жив i творив у перiод бурхливого розвитку електронiки, обчислювальної технiки, ракетобудування, освоєння космосу та атомної енергiї. Будучи патрiотом своєї країни, Сергiй Олексiйович взяв участь у найбiльших проектах I.В.Курчатова, С.П.Корольова, В.М.Келдиша, що забезпечували створення ракетно-ядерного щита Батькiвщини. В усiх їхнiх роботах роль електронних обчислювальних машин, створених Сергiєм Олексiйовичем, без перебiльшення, величезна.

Його видатнi працi назавжди ввiйдуть у скарбницю свiтової науки та технiки, а його iм'я повинно стояти поруч з iменами цих великих учених".

З перших крокiв творчої дiяльностi вiн висунув i всi наступнi роки послiдовно проводив у життя генеральний принцип побудови таких машин - розпаралелювання обчислювального процесу. У "МЭСМ" i "БЭСМ" iз цiєю метою використовувалися арифметичнi пристрої паралельної дiї. У М-20 i М-40 додалася можливiсть роботи зовнiшнiх пристроїв паралельно з процесором. В "БЭСМ-6" з'явився конвеєрний (або "водопровiдний", як назвав його Лебедєв) метод виконання обчислень.

Супер-ЕОМ, в розробку яких Сергiй Олексiйович зробив свiй внесок, були i залишаються провiдним класом машин в обчислювальнiй технiцi.



Матерiали про створення "МЭСМ"
iз архiву Iнституту електротехнiки АН УРСР

1 Основнi параметри "МЭСМ" - малої обчислювальної електронної машини
2 Протокол № 1 засiдання закритої вченої ради Iнституту електротехнiки та теплоенергетики АН УРСР вiд 8 сiчня 1951 року
3 Виписка iз протоколу засiдання Президiї АН СРСР вiд 4 сiчня 1952 року

Долатковi матерiали по темi

Б.М.Малиновський. Наукова бiографiя С.О.Лебедєва. "Информационные технологии и вычислительные системы", №3, 2002, Росiйська Академiя наук
Б.М.Малиновський. Пророк у своїй Вiтчизнi. "Вiсник НАН України", №10, 2002
Н.М.Мiщенко. Iнститут кiбернетики iм. В.М.Глушкова НАНУ: все починалося в Феофанiї...
Л.Iваненко. День народження ЕОМ.
Борис Малиновський. До iсторiї вiтчизняного комп'ютеробудування

Iлюстрацiї по темi

Сергiй Олексiйович Лебедєв, 1951 рiк
Перше дiтище С.О.Лебедєва - ЕОМ "МЭСМ"
Дашевський Лев Наумович
Шкабара Катерина Олексiївна
Папка з матерiалами про перший вiтчизняний комп'ютер - ЕОМ "МЭСМ"
Погребiнський Соломон Бенiамiнович
Рабiнович Зiновiй Львович
Ламповi елементи "МЭСМ"
Програмiсти та обчислювачi
Зорiна-Рапота Зоя Сергiївна
Гладиш Ганна Леонидiвна
Окулова Iвета Петрiвна
Черняк Ростислав Якович
Спецiалiзована електронна обчислювальна машина "СЭСМ". 1950-1951 рр.
Ламповi елементи "СЭСМ"
Будинок в Феофанiї, де була побудована "МЭСМ"
Абалишнiкова Лiдiя Михайлiвна
Кондалєв Андрiй Iванович
Крайницький Володимир Васильович
Пiневич Михайло Михайлович
К.О.Шкабара, Б.В.Гнеденко. 1958 рiк
Велика електронна обчислювальна машина "БЭСМ". 1950-1952 рр.
Сергiй Олексiйович Лебедєв, 60-i роки 20-го сторiччя
Дедешко Євген Євгеньович
Офенгенден Рафаїл Григорович
Похило Микола Павлович
"БЭСМ-6" - шедевр творчостi колективу IТМ i ОТ АН СРСР, перша супер-ЕОМ другого поколiння
Семеновський Анатолiй Григорович
Заiка Володимир Архипович
Пархоменко Iван Тимофiйович
Мазира Юрiй Степанович
Розробники "МЭСМ" через 25  рокiв
25 рокiв з часу вводу "МЭСМ" в експлуатацiю. Жовтень 1976 р.
Меморiальная дошка С.О.Лебедєва в Києвi


В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР