1902 |
Сергій Олексійович Лебедєв народився 2 листопада у Нижньому Новгороді |
1920 |
Переїхав разом з родиною до Москви |
1921 |
Здав екстерном іспити за середню школу і вступив до Московського вищого технічного училища (МВТУ) ім. М.Е.Баумана на електротехнічний факультет |
1928 |
Закінчив МВТУ ім. М.Е.Баумана Прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника у Всесоюзний електротехнічний інститут (ВЕІ) і одночасно викладача МВТУ. Після відокремлення електротехнічного факультету МВТУ у самостійний Московський енергетичний інститут (МЕІ) - став викладачем МЕІ |
1929 |
Опублікував одну з перших у вітчизняній літературі статтю по стійкості рівнобіжної роботи електростанцій |
1930 |
Організував лабораторію електричних мереж у ВЕІ |
1931 |
Виступив одним з основних доповідачів на Всесоюзній конференції по створенню єдиної високовольтної мережі СРСР |
1933 |
Вийшла монографія "Стійкість рівнобіжної роботи електричних систем" (співавтор П.С.Жданов) |
1935 |
Рішенням ВАКа затверджений у вченому званні професора по кафедрі "Електричні станції та мережі" |
1936-1946 |
Завідування відділом автоматики ВЕІ |
1938-1940 |
Наукове керівництво розробкою в Теплоенергопроекті надпотужної і наддалекої лінії електропередач Куйбишев-Москва |
1939 |
Захистив докторську дисертацію з теорії штучної стійкості енергосистем |
1941-1946 |
Розробка і створення керованої зброї, включаючи самонавідні торпеди на випромінюючі або відбиваючі випромінювання цілі |
1941 |
Рішенням ВАКу присуджено вчений ступінь доктора технічних наук
Евакуювався разом з ВЕІ до м. Свердловськ (тепер Єкатеринбург) |
1943 |
Повернувся до Москви. Призначений завідувачем кафедрою релейного захисту й автоматизації електричних систем МЕІ |
1944 |
Призначений науковим керівником ЦКБ електропривода і автоматики Наркомату електропромисловості СРСР |
1945 |
Обраний дійсним членом Академії наук УРСР |
1946-1951 |
Член Президії АН УРСР і директор Інституту енергетики АН УРСР (із травня 1947 р., після поділу його на два інститути - Інституту електротехніки АН УРСР) |
1946 |
Нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великої Вітчизняній війні 1941-1945 рр." Переїзд з родиною до Києва |
1947 |
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора Створив лабораторію № 1 із спецмоделювання й обчислювальної техніки |
1947-1951 |
Розробка структури й основних вузлів першого вітчизняного комп'ютера - Малої електронної лічильної машини ("МЭСМ") та керівництво у її створенні в якості головного конструктора |
1948 |
Представлення доповіді на ХII міжнародну конференцію із великих електроенергетичних систем у Парижі |
1950 |
Визнаний гідним Державної премії СРСР за розробку і впровадження пристрою компаундування генераторів електростанцій для підвищення стійкості енергосистем і поліпшення роботи електроустановок (разом з Л.В.Цукерником) |
1950-1953 |
Завідувач лабораторією Інституту точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР (ІТМ і ОТ АН СРСР) |
1950 |
Призначений головним конструктором швидкодіючої електронної лічильної машини ("БЭСМ"). Передача в дослідну експлуатацію першої в СРСР і континентальній Європі ЕОМ - "МЭСМ" |
1951 |
Прийняття "МЭСМ" Державною комісією
- Переїзд із родиною до Москви.
- Затвердження Державною комісією аванпроекту ЕОМ "БЭСМ".
- Організовано кафедру обчислювальної техніки в Московському фізико-технічному інституті (МФТІ) на чолі з С.О.Лебедєвим
- Публікація перших у СРСР монографій про електронні обчислювальні машини -"МЭСМ" (у співавторстві з Л.Н.Дашевським і К.О.Шкабарою) і "БЭСМ" (у співавторстві з В.А.Мельниковим) |
1953-1973 |
Директор ІТМ і ОТ АН СРСР |
1953-1956 |
Розробка в ІТМ і ОТ АН СРСР під керівництвом С.О.Лебедєва пристроїв із автоматичного знімання даних радіолокаційних станцій (РЛС), створення з цією метою ЕОМ "Диана-1" та "Диана-2" |
1953 |
Обрано дійсним членом Академії НАУК СРСР.
- Прийняття Державною комісією ЕОМ "БЭСМ" |
1954 |
Нагороджено орденом Леніна |
1955-1959 |
Розробка і створення ЕОМ "М-20" і впровадження її в серійне виробництво |
1955 |
Рішення Ради міністрів СРСР про створення дослідного зразка "М-20" і призначення С.О.Лебедєва генеральним конструктором "М-20"
- Виступ з доповіддю на Міжнародній конференції по електронним обчислювальним приладам в Дармштадті.
- Виступ з доповіддю на конференції у Празі |
1956-1960 |
Розробка і створення при активній участі С.О.Лебедєва першої вітчизняної системи протиракетної оборони |
1956-1958 |
Розробка і створення ЕОМ "М-40" (Головні конструктори С.О.Лебедєв та В.С.Бурцев) |
1956 |
Удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці за проектування, створення і введення в експлуатацію ЕОМ "БЭСМ".
- Виступ з доповіддю про електронні обчислювальні машини на загальних зборах АН СРСР із проблем автоматизації виробництва
- Організація і виступ з основною доповіддю на науковій конференції "Шляхи розвитку радянського математичного машинобудування і приладобудування".
- Виступ з доповіддю "Сучасна обчислювальна машина" на III Всесоюзному математичному з'їзді |
1957 |
Виступ з доповіддю на міжнародній конференції у Стокгольмі. 1958-1960 р. Розробка і створення ЕОМ "М-50" (Головні конструктори С.О.Лебедєв і В.С.Бурцев) |
1958 |
Передача в серійне виробництво ЕОМ "БЭСМ-2" (Головний конструктор С.О.Лебедєв) |
1959 |
Почала працювати ЕОМ "М-20"
- Відряджений у США в складі делегації вчених для ознайомлення з американською електронною обчислювальною технікою |
1961 |
Перше успішне випробування ураження балістичної ракети протиракетою
- Наукове відрядження до Індії |
1962 |
Нагороджений орденом Леніна |
1964-1968 |
Створення ЕОМ "БЭСМ-6" і впровадження її у серійне виробництво (Головний конструктор С.О.Лебедєв) |
1964 |
Створення в ІТМ і ОТ під керівництвом С.О.Лебедєва напівпровідникової ЕОМ "БЭСМ-4"
- Відрядження до Великобританії в складі делегації Комітету по координації науки і техніки |
1965 |
Наукове відрядження до Японії |
1966 |
Присуджено Ленінську премію за роботи в галузі спеціального точного машинобудування (разом з колективом основних учасників роботи зі створення системи протиракетної оборони) |
1968 |
Наукове відрядження до Болгарії |
1969 |
Присуджена Державна премія СРСР за розробку і впровадження у виробництво ЕОМ "БЭСМ-6" (разом із групою співробітників ІТМ і ОТ АН СРСР і заводу "САМ") |
1969 |
Створення в ІТМ і ОТ серійної мобільної обчислювальної системи для протилітакового комплексу "С-300" |
1970 |
Відрядження до Великобританії для ознайомлення з англійською електронною обчислювальною технікою |
1971 |
Нагороджений орденом Жовтневої революції |
1972 |
Нагороджений орденом Леніна |
|
Сергій Олексійович Лебедєв помер 3 липня 1974 р. у Москві |
1996 |
Нагороджений медаллю Computer Pioneer Міжнародного комп'ютерного товариства IEEE Computer Society. Медаль вручено родині С.О.Лебедєва |
|
З книги "Сергей Алексеевич Лебедев".
Російської Академії Наук. До 100-річчя від дня народження засновника вітчизняної
електронної обчислювальної техніки / Від. ред. В.С.Бурцев.
Укладачі Ю.М.Никольська, О.М.Томілін, Ю.В.Нікітін, Н.С.Лебедєва.
- Москва. "ФИЗМАТЛИТ", 2002.- 440 с. - ISBN 5-9221-0315-6 |