Малиновський Борис Миколайович - вiдомий в Українi i за рубежем учений - ветеран обчислювальної технiки, член-кореспондент НАН України, академiк Мiжнародної Академiї iнформатизацiї, доктор технiчних наук, професор.

Народився 24 серпня 1921 року в мiстi Лух (Росiя). У 1939 роцi закiнчив середню школу в мiстi Iваново й у цьому ж роцi був призваний до армiї. В роки Великої Вiтчизняної вiйни пройшов шлях вiд рядового артилериста до командира батареї. Брав участь у боях на Пiвнiчному, Ленiнградському, Захiдному, Пiвнiчно-Захiдному, Центральному, 1-му Бiлоруському i 3-му Прибалтiйському фронтах, двiчi поранений.

Professor Sir Maurice V.Wilkes (Great Britain), Professor Boris Malinovsky (Ukraine), Professor Frank Land (Great Britain)
Злiва i далi:
Почесний доктор НАН України, професор Сер Морiс Уiлкс (Великобританiя) -
створювач першого в свiтi комп'ютера з програмою, яка зберiгалася в пам'ятi 1,
чл.кор.НАНУ, професор, д.т.н., засл.дiяч науки та технiки, Борис Малиновський (Україна) -
головний конструктор першої вiтчизняної цифрової напiвпровiдникової керуючої машини широкого призначення2,
професор Френк Ленд (Великобританiя). - учасник розробки першого в свiтi бiзнес-комп'ютера3.
Мiжнародний симпозiум "Комп'ютери у Європi. Минуле, сучасне, майбутнє"
Київ, 6-9 жовтня 1998 р.


1 1949 р.- EDSAC - Electronic Delay Storage Automatic Calculator
2 1961 р. - Керуюча машина широкого призначення (КМШП) "Днепр"
3 1951 р. - LEO I - Lyons Electronic Office I

У 1950 роцi закiнчив Iванiвський енергетичний iнститут i вступив до аспiрантури Iнституту електротехнiки Академiї наук УРСР (м. Київ). У 1953 роцi захистив кандидатську дисертацiю, у 1964 роцi став доктором технiчних наук. З 1954 р. - науковий спiвробiтник у лабораторiї обчислювальної технiки Iнституту електротехнiки АН УРСР, потiм заступник директора з наукової роботи i керiвник вiддiлу спецiалiзованих цифрових машин в Обчислювальному центрi АН УРСР (1957-1962 р.) i з 1962 р. - керiвник вiддiлення кiбернетичної технiки i завiдувач вiддiлом керуючих машин в Iнститутi кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України, створеному на базi Обчислювального центра АН УРСР. У 1969 роцi - обраний членом-кореспондентом Академiї наук УРСР (нинi Нацiональної академiї наук України) за фахом "обчислювальна технiка". З 1986 р. по теперiшнiй час - радник дирекцiї Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАНУ. Уся дiяльнiсть Б.М.Малиновського в Академiї - майже 60 рокiв - пов'язана з обчислювальною технiкою, починаючи з перших рокiв її розвитку в СРСР.

Основнi роботи Б.М.Малиновського присвяченi обгрунтуванню теорiї проектування, практичному створенню i застосуванню цифрових обчислювальних i керуючих машин. Перша з них - розробка безлампового тригера на магнiтних пiдсилювачах (кандидатська дисертацiя, 1950-1953 р.). У 1954 р. виконав науковi дослiдження з використання безлампових елементiв у першiй в континентальнiй Європi електронно-обчислювальнiй машинi "МЭСМ", розробленої пiд керiвництвом академiка С.О.Лебедєва. У 1955 роцi для НДI-5 Мiнiстерства оборони СРСР (Москва) пiд керiвництвом Б.М.Малиновського була спроектована перша в СРСР спецiалiзована лампова машина для обробки даних радiолокацiйної станцiї, що працює в режимi спостереження за повiтряною обстановкою. Вiдповiдно до проекту в НДI-5 був створений макет машини. Виконана робота стала базою для наступного проектування в НДI-5 напiвпровiдникового комп'ютера для обробки даних вiд радiолокацiйних станцiй у системi протиповiтряної оборони СРСР.

У 1957-1958 р. для органiзацiї п/с 24 (м. Київ) пiд керiвництвом Б.М.Малиновського була спроектована бортова цифрова напiвпровiдникова машина для фронтового бомбардувальника, що несе лiтак-снаряд, призначена для вирiшення задач навiгацiї i наведення на цiль лiтака-снаряда. Проект був прийнятий замовником, розроблена при цьому елементна база була використана для наступної роботи зi створення керуючої машини широкого призначення "Днепр".

З 1958 по 1962 рiк Б.М.Малиновський - головний конструктор i керiвник освоєння в серiйне виробництво на Київському заводi обчислювальних i керуючих машин (нинi "Електронмаш") першої в Радянському Союзi напiвпровiдникової керуючої машини широкого призначення "Днепр". У наступнi 5 рокiв - iнiцiатор i керiвник робiт зi створення цiлого ряду пiонерських цифрових керуючих систем на базi керуючої машини широкого призначення "Днепр" у промисловостi, енергетицi, унiкальному фiзичному експериментi й iн. Багато машин, з 500 випущених за десять рокiв, успiшно використовувалися в унiкальних системах спецiального призначення. Для поширення отриманого досвiду застосування машини Б.М.Малиновський iнiцiював створення журналу "Управляющие системы и машины", що видається i донинi.

У 1964 р. на основi виконаних робiт Б.М.Малиновський захистив докторську дисертацiю "Розробка i застосування керуючої машини широкого призначення "Днепр". Iдея широкого призначення керуючої машини була висловлена В.М.Глушковим у 1957 роцi. Визначальну роль Б.М.Малиновського в розробцi машини вiн пiдкреслив на захистi докторської дисертацiї Б.М.Малиновського: "У вiдгуку про роботу проф. Темникова пiдкреслювалася моя заслуга в розробцi машини. Тому я хочу насамперед сказати, що, хоча формально ми вдвох з Борисом Миколайовичем керували цiєю темою, але фактично дев'ять десятих (якщо не бiльше) роботи, особливо на заключному етапi, виконано Борисом Миколайовичем. Тому все те гарне, що тут говориться на адресу машини "Днепр", можна з повним правом приписати насамперед йому.

...Кiбернетика починається там, де закiнчуються розмови i починається справа. У цьому значеннi робота Б.М.Малиновського в дуже великому ступенi сприяє тому, щоб кiбернетика дiйсно стала на службу нашому народному господарству, на службу нашому народу.

...На самому початку, коли така розробка була розпочата, говорили, що тут порiвняно невеликий колектив, що не мав - за невеликим винятком - досвiду проектування електронних обчислювальних машин, i вiн просто не здатний справитися з такою задачею. Вказували на приклади рiзних органiзацiй, де створенням машин займалися колективи в пiвтори-двi тисячi чоловiк, де були могутнi пiдсобнi пiдприємства. I проте ця робота була виконана порiвняно маленьким колективом.

...Поза всяким сумнiвом, така робота, як ця, величезна за своїм народногосподарським значенням, важлива i дуже глибока за своїм науковим рiвнем i разом з тим вимагала дiйсно колосальних зусиль i напруги, заслуговує самої високої оцiнки у всiх вiдносинах, зокрема - присудження її автору i керiвнику ученого ступеня доктора технiчних наук".

Розробка i застосування керуючої машини широкого призначення "Днепр", завдяки зусиллям Б.М.Малиновського, сприяли становленню в Українi наукової школи в областi цифровiй керуючої (кiбернетичної) технiки.

У 1967-1973 роках Б.М.Малиновський був головним конструктором першої в Українi мiнi-ЕОМ "М-180", призначеної для систем автоматизацiї масового наукового лабораторного експерименту i керiвником робiт з її застосування. Будучи головою ради по автоматизацiї наукових дослiджень при Президiї Академiї наук УРСР (1969-1979), вiн активно сприяв розвитку робiт у цьому напрямку. До середини 70-х рокiв в Академiї наук УРСР завдяки активнiй участi багатьох iнститутiв було створено близько 100 цифрових систем автоматизацiї лабораторного експерименту в тому числi з використанням ЕОМ "М-180".

У 1973-1986 роках Б.М.Малиновський брав участь у розробцi перших у СРСР мiкро-комп'ютерiв широкого призначення ("Электроника С5", разом з Ленiнградським КТБ "Свiтлана" МЕП, "Нейрон", разом з Київським НВО iм. С.П.Корольова), а також у розробцi сигнальних процесорiв для наземних i бортових цифрових систем зв'язку нового поколiння. В цi роки вiдповiдно до угоди Мiнпромзв'язку СРСР з Iнститутом кiбернетики iменi В.М.Глушкова Б.М.Малиновський провiв велику роботу по науково-методичному керiвництву масовою комп'ютеризацiєю галузi промисловостi засобiв зв'язку СРСР на базi засобiв мiкропроцесорної технiки.

Б.М.Малиновський учасник i органiзатор ряду конференцiй i симпозiумiв по проектуванню i використанню засобiв обчислювальної технiки i застосуванню її для автоматизацiї технологiчних процесiв i наукових дослiджень.

У 1998 р. пiд його керiвництвом пройшов Мiжнародний симпозiум "Комп'ютери в Європi. Минуле, сучасне та майбутнє." за участю учених ряду країн Європи, у тому числi патрiарха обчислювальної технiки Морiса Уiлкса (Великобританiя).

Б.М.Малиновський автор i спiвавтор понад 200 наукових праць i винаходiв в областi комп'ютерної науки i технiки, у тому числi основних монографiй: "Цифровые управляющие машины и автоматизация производства" (1963), "Управляющая машина широкого назначения Днепр" (1964), "Основы проектирования управляющих машин промышленного назначения" (1969), "Введение в кибернетическую технику. Параллельные структуры и методы" (1989), "Матерiали про створення першої в континентальнiй Європi електронної обчислювальної машини" (2002), "Анализ и синтез мини-ЭВМ" (1976), "Справочник по цифровой вычислительной технике" (1974) та iн. В останнi роки вчений написав першi в Українi i Росiї монографiї по iсторiї обчислювальної технiки: "Академик С.Лебедев" (1992), "Академик В.Глушков" (1993), "История вычислительной техники в лицах" (1995), "Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине" (1998), "Вiдоме i невiдоме в iсторiї iнформацiйних технологiй в Українi" (2001, переиздание 2004), "Нет ничего дороже" (2005), "Хранить вечно" (2007, українською, росiйською, англiйською мовами), "Документальная трилогия" (2011), "Маленькие рассказы о больших ученых" (2013), "Башир Рамеев. От Урала до "Уралов"" (2014).

Темi Великої Вiтчизняної вiйни присвятив книги "Путь солдата" (1984) i "Участь свою не выбирали" (1991), "Через вогонь, воду i мiднi труби" (2016), "Рассказы о войне" (2017).

Дивитися фiльм Борис та Лев Малиновськi в рамках проекту ТРК "Глас" Рiднi люди. Режисери Олександр Тарасенко та Юлiя Руденко. 2011 рiк

Режисер Бебешко Жанна Iванiвна пiдготувала передачу про Бориса Миколайовича Малиновського, члена-кореспондента НАНУ, який солдатом пройшов страшними дорогами Великої Вiтчизняної вiйни вiд першого дня i до Перемоги 1945 року.

Дивитися фiльм "Дорогами вiйни. Борис Малиновський" ›››

Б.М.Малиновський пiдготував 10 докторiв i понад 40 кандидатiв наук, органiзував активно дiючий Благодiйний фонд iсторiї i розвитку комп'ютерної науки i технiки при Київському Будинку вчених НАН України.

Б.М.Малиновський двiчi лауреат Державної премiї України, премiй Президiї Нацiональної академiї наук України iменi С.О.Лебедєва й iменi В.М.Глушкова, премiї iменi В.I.Вернадського. Вiн заслужений дiяч науки i технiки України. Нагороджений орденами Жовтневої Революцiї, Трудового Червоного Прапора, Вiтчизняної вiйни I i II ступеня, Червоної Зiрки, Богдана Хмельницького, медалями "За бойовi заслуги", "За оборону Москви", "За перемогу над Нiмеччиною", вiдзначений Почесною грамотою Верховної Ради УРСР i Почесною грамотою Верховної Ради України.


Комп'ютери, в розробцi яких брав участь Б.М.Малиновський:
  1. Проект лампової ЕОМ для первинної обробки даних з РЛС (1957 р.)
  2. Проект напiвпроводникової бортової ЕОМ фронтового бомбардувальника (1958 р.)
  3. Сiмейство мiкро-комп'ютерiв ЕОМ "Нейрон"
Публiкацiї Б.М.Малиновського про Велику Вiтчизняну вiйну 1941-1945 рр.:
  1. "Путь солдата" К: Радянський письменник, 1984. -192 с. (Серiя "Звитяга")
  2. "Участь свою не выбирали" К: Вид-во "Україна", 1991. -255 с. ISBN 5-319-00682-9