English    Русский

Розвиток мiкроелектронiки

Старт промислової мікроелектроніки
Вперше в Європі
Ветерани мікроелектроніки
Партнерство, яке не відбулося
Вітчизняним мікроелектронним технологіям - бути!
Ілюстрації. Додаткові матеріали

Вітчизняним мікроелектронним технологіям - бути!

За даними часопису "Future Horizons" засоби мікроелектроніки які випускалися в 1989 р. промисловістю колишнього СРСР, у тому числі України по своїх якісних показниках наближалися до аналогічних виробів на Заході; серійний випуск ВІС пам'яті 64кбіт та 1Мбіт; серійний випуск ВІС процесорів 8086 і 80286 відповідно.

Підприємства України забезпечували значну частину потреб вітчизняної приладобудівної та інших галузей промисловості в мікроелектроніці.

Мікроелектроніка сьогодні визначає рівень розвитку приладобудування, машинобудування, систем і засобів військового призначення та більшості інших напрямків техніки. Приміром, інформаційні технології без розвитку яких Україна не зможе стати адекватним партнером країн Європи, на 90% залежать від стану мікроелектроніки, засобів зв'язку - на 80%. Електронне устаткування сучасного літака складає від 50 до 80% його вартості. Приблизно ті ж цифри характерні для суднобудування, ракетобудування й ін.

У 1986 р. була прийнята постанова уряду колишнього СРСР про прискорений розвиток електронної промисловості в 1988-2000 рр. з метою зменшення відставання від США і Японії. Постанова передбачала будівництво 80-ти об'єктів з розробки та випуску засобів мікроелектроніки на рівні кращих світових досягнень. Чотирнадцять із них - в Україні (Київ, Бориспіль, Івано-Франківськ, Запоріжжя, Чернівці, Херсон). У Борисполі та Івано-Франківську вже до 1991 р. був виконаний значний обсяг робіт.

Перебудова та розпад Радянського Союзу призвели до майже повного припинення мікроелектронної промисловості України. Спад виробництва засобів мікроелектроніки за період із 1992 по 1997 р. склав 90% в порівнянні з рівнем 1991 р. Якщо в 1991 р. було випущено 316,4 млн. штук ІС на суму 500 млн. дол., то в 1996 р. їх випуск склав 8,1 млн. штук на суму 8,7 млн.дол. (за матеріалами Міністерства промислової політики).

Перед Україною стає питання: бути або не бути вітчизняній мікроелектроніці?

Західні країни охоче візьмуться постачати (і вже постачають!) Україну електронним устаткуванням, оскільки самі вони роблять основну ставку саме на цей напрямок науки і техніки, що обіцяє швидке зростання економіки, військової могутності та величезні прибули.

З огляду на стан у якому знаходиться Україна, можна тимчасово, поки не відновиться економіка, піти на міжнародну кооперацію в області елементної бази, щоб зберегти приладобудування та інші галузі промисловості, які використовують мікроелектроніку. Якщо ж піти далі і розраховувати на постійну закупівлю не тільки елементів, але і широкого спектру готових виробів, то в результаті це буде мати важкі наслідки.

По-перше, буде остаточно перетворений у руїни накопичений майже за півстоліття працею старшого покоління науковий і промисловий потенціал, що підняв Україну до рівня розвинутих країн. По-друге, доведеться різко обмежити розвиток процесу інформатизації в науці, освіті, промисловості, військовій справі й інших напрямках через явну нестачу коштів на закупівлю дорогого устаткування. По-третє, відбудеться (і уже відбувається!) значне скорочення робочих місць для громадян України. Можна було б зазначити ще цілий ряд важливих наслідків наступаючого колапсу української мікроелектроніки.

Невже Україна одержавши самостійність прийде до такого фіналу?

Використовуючи минулий досвід і ще збережені кадри спеціалістів у наукових та промислових організаціях ще можна повернути процес помирання мікроелектроніки назад, підтримати і розвинути саме цінне з того, що було в Україні, що відповідає її потребам, її престижу, новому положенню у світі.

Перші кроки уже зроблені.

Газета "Світ" (№27-28, липень 1998 р.), повідомила:


"Президент України Леонід Кучма відвідав Інститут фізики напівпровідників Національної академії наук України, зустрівся з провідними науковцями Інституту. У зустрічі взяли участь міністри Кабінету Міністрів, представники міністерств, президент Національної академії наук Борис Патон, члени Президії національної академії наук, працівники Адміністрації Президента України представники установ та організацій, з якими співпрацює Інститут фізики напівпровідників.

Присутні ознайомились з розробками Інституту останніх років та відвідали ряд лабораторій. Вони переконались, незважаючи на всі труднощі та недостатнє фінансування, колектив Інституту працює інтенсивно, на основі результативних фундаментальних досліджень з фізики напівпровідників здійснює вагомі науково-технологічні розробки в галузі напівпровідникового приладобудування, опто- та мікроелектроніки, електронного матеріалознавства.

Розроблені в Інституті прилади та елементи опто- та мікроелектронної техніки мають світовий рівень, а деякі і перевершують за своїми характеристиками відомі аналоги. Особливий інтерес викликали розробки з біосенсорики, термометрії, екологічного та оптичного приладобудування, принципово нових засобів відображення інформації, сонячної енергетики.

Відбулась розмова Президента України з дирекцією та провідними науковцями Інституту, членами президії НАН України, зміст якої вийшов далеко за межі суто інститутських проблем. На думку директора Інституту Сергія Свєчнікова, поширені твердження про безперспективність розвитку національної електронної промисловості внаслідок значного технологічного відставання від передових країн світу позбавлені достатніх підстав.

Таке твердження, додав академік НАН України, справедливе лише для одного напрямку мікроелектроніки - розробки надвеликих інтегральних схем з рівнем технологічного розділення менше 1 мікрометра (обсяг завдань з такими вимогами складає не більше 20 відсотків).

У той же час ряд вітчизняних розробок, у тому числі ІФН НАН України, конкурентоспроможні на світовому ринку. Їх масове освоєння промисловістю могло б дати країні вагоме збільшення валютних надходжень, зіграло б значну роль у перетворенні України у високотехнологічну державу.

За результатами зустрічі Президент України дав відповідні доручення уряду. Зокрема, розглянути на урядовому рівні запропоновані Інститутом фізики напівпровідників перспективні напрямки виробництва в державі високотехнологічних напівпровідникових матеріалів, приладів і обладнання, розробити заходи для підтримки організації їх серійного випуску і виходу на світовий ринок..."

Символічно, що першим на захист мікроелектроніки став інститут, який носить ім'я його засновника - Вадима Євгеновича Лашкарьова, який першим у світі виявив явище p-n переходу в напівпровідниках, покладене згодом в основу мікроелектроніки, яка зароджувалася.

Ілюстрації