Управляюча обчислювальна система "Дніпро-2"  Фото. Розмір 31 кб
Управляюча обчислювальна система"Дніпро-2".
Використовувалась для розв'язання широкого кола задач: планово-економічних, інженерних, керування виробничими процесами, обробка експериментальних даних.
Управляюча обчислювальна система (КОС) "Дніпро-2" призначалась для вирішення широкого кола задач: планово-економічних, інженерних, керування виробничими процесами, обробки експериментальних даних. Для ефективного вирішення цих задач система мала розширені структурні і логічні можливості. Основне призначення системи - робота в якості центральної ланки інформаційно-управляючих систем на промислових підприємствах.
КОС "Дніпро-2" складається з двох основних частин: центрального обчислювального комплексу (ОК) "Дніпро-21" і управляючого комплексу (УК) "Дніпро-22М".
ОК "Дніпро-21" являє собою універсальну цифрову обчислювальну машину, що має ряд особливостей, що розширюють її можливості і підвищують ефективність при вирішені великого класу задач:
- забезпечення мультипрограмної роботи (могутня система переривання, схемний захист адрес і т.п.);
- розширена система команд, що дозволяє реалізувати типові програмні ситуації меншим числом операцій;
- можливість застосування великого числа (до 96) зовнішніх пристроїв будь-якого типу з уніфікованими зв'язками;
- використання адрес та операндів перемінної довжини;
- наявність групи операцій для обробки буквено-цифрової інформації;
- схемне виконання ряду дій, звичайно виконуваних програмно, у тому числі операції над адресами, редагування і перекодування інформації що вводиться та виводиться;
- можливість обміну інформацією по уніфікованих каналах з іншими машинами або спеціалізованими пристроями через мультиплексор, селектор або вільний вхід у пам'ять; система апаратного контролю.
КК "Дніпро-22М" призначений для здійснення обміну інформацією між центральним обчислювачем системи, об'єктом керування й оператором.
"Дніпро-22М" виконує опитування датчиків різного типу як по командах з "Дніпро-21", так і в режимі спостереження, при якому він посилає обчислювачу сигнали про вихід контрольованих величин за межі уставок, заданих заздалегідь обчислювачем і які зберігаються в спеціальному запам'ятовуючому пристрої.

Основні експлуатаційно-технічні дані комплексу "Дніпро-2"

Розрядність чисел змінна з дискретністю 8 розрядів:
а) числа з фіксованої комою та цілі - 8÷63 розряди;
б) числа з плаваючою комою - 8 розрядів порядок, 8÷55 розрядів мантиса.
Кількість адрес у команді перемінна: безадресні, одне-, двох- і багатоадресні команди.
Кількість команд - 177.
Середня швидкодія: 16 тисяч операцій типу додавання за секунду.
Розрядність комірки пам'яті: 42 розряди.
Ємність оперативного запам'ятовуючого пристрою: 4096÷32768 комірок (цикл звертання 11 мксек).
Ємність довгострокового запам'ятовуючого пристрою: 16384÷32768 комірок (цикл звертання 6 мксек).
Організація обміну з зовнішніми накопичувачами: через мультиплексорний або селекторний канали в залежності від відстані і необхідної швидкості обміну з іншими машинами.
Організація обміну з зовнішніми накопичувачами: через селекторні канали з пропускною здатністю 50000 символів/сек; кожен канал допускає підключення до п'яти пристроїв керування зовнішніми накопичувачами.

Невдала спроба врятувати "Дніпро" або самий дорогий у світі код.
з книги Б.Я.Фельдмана1 "Від калькулятора до суперкомп'ютера"

Я пам'ятаю, як знімали з виробництва КОМ "Дніпро-2". Задовго до цього ІНЕУМу2 доручили розробити стандарт на управляючі машини. Завдання направили М.М.Ленову, що займався такими машинами. Але Микола Миколайович дуже не любив подібні завдання. Він передоручив стандарт своєму інженеру. Той був гарною людиною, але надто зайнятим своїми проблемами. Інженер підготував проект стандарту, використавши параметри розробленої у відділі машини, включивши поряд із серйозними вимогами такий "дуже важливий", як код подання чисел (мантис) в арифметичному пристрої (чи то прямий, чи то додатковий, зараз уже не пам'ятаю, що потрапило в стандарт).

Далі усе йшло, як звичайно. Узгодження в декількох інстанціях. На ОУМі3, що випускав "Дніпро", не звернули уваги. Заперечень не було, і стандарт було прийнято.

Усе було спокійно, так раптом в верхах вирішили, що Держстандарт працює слабко. Міністра Держстандарту сильно покритикували. У відповідь Держстандарт розвив бурхливу діяльність, почалися перевірки. На ОУМі комісія знайшла, що в управляючій машині "Дніпро-2" порушення, у тому числі: 1) код не той, 2) точність АЦП 0.5% замість 0.25%, 3) наробіток машини на відмову тільки 130 годин (замість 630 по іншому стандарту).

Висновок: КОМ "Дніпро-2" з виробництва зняти, як таку, що не відповідає стандартам.

НП! У Москву, до нас у ІНЕКМ, поїхали головний інженер ОКМу В.П.Сергєєв і начальник відділу Б.А.Аптекман. Мене попросили допомогти.

Підготувавши пояснення, ми поїхали в Держстандарт. Нам удалося переконати усіх, що вимоги по п.2 і п.3 завод може прийняти і протягом року ввести в ТУ, а п.1 ніякого практичного значення не має. Спільно підготували рішення колегії Держстандарту, що дозволяє продовження виробництва "Дніпро-2" на зазначених умовах. Розмножили його на ротопринті.

Ранком наступного дня - засідання колегії. Прийшли. Представницький склад. Генерали, відомі вчені, ордени і зірки в багатьох на піджаках та кітелях. Нам відразу показалося, що щось не так. Ніхто не дивився в нашу сторону. Потім підвівся заступник голови Держстандарту і сказав, що, розглянувши матеріали по "Дніпро-2", Держстандарт не може дозволити випуск машини.

Мій емоційний виступ пролунав, як "голос волаючого в пустелі". Я сказав, що, знімаючи непогану машину "Дніпро-2" вартістю порядку 200 тис. карбованців4, Держстандарт змушує споживача купувати ЄС-овську модель вартістю близько мільйона і "за зміну коду заплатити понад півмільйона карбованців!"

Відповідь була вагома і лаконічна: "Ми не можемо допустити злочинну практику порушення державних стандартів!"

Пізніше мені розповіли підгрунтя (чи так це було, не знаю). Увечері, за ніч до описаного засідання, на Раді міністрів знову різко критикували міністра Держстандарту Бойцова. Після засідання до Бойцова підійшов наш міністр (Руднєв, Мінприлад) і сказав чи жартома, чи серйозно, що Держстандарт заважає Мінприладу випускати продукцію. На це Бойцов, що ще не відійшов від критики, заявив, що він узагалі закриє усі вироби, що не відповідають стандартам.

І все...

***

1 Цей уривок узятий з виданої у 2006-му р. книги "Від калькулятора до суперкомп'ютера", написаної Фельдманом Борисом Яковичем, заслуженим винахідником Російської Федерації, лауреатом Державної премії СРСР.
Книга пропонує зріз історії обчислювальної техніки на прикладі життя одного невеликого колективу, зроблений його керівником. Книга розповідає про розробку першої в країні масової мікроелектронної ЕКОМ - "Искра-111т", першої моделі СМ ЕОМ - "СМ3", могутнього спецпроцесора Фур'є (СПФ СМ) для обробки результатів радіолокаційного дослідження поверхні Венери з борту станцій "Венера-15" і "Венера-16" і створення першої у світі детальної карти північного регіону цієї планети. Особливу увагу в книзі приділено вибору стратегії розробок, пошуку нових рішень і розповідям про співробітників і партнерів (орловчанах, зеленоградцях, павловопосадцях, москвичах та ін. ).

Книга може бути корисна фахівцям, студентам, а також працівникам Start-up-компаній, оскільки жорсткі умови наших розробок схожі на ті, з якими доводиться зустрычатися останнім. У цьому автор книги переконався на власному досвіді.

Книга видана за підтримкою канадської фірми Amfeltec Corp.

   2 ІНЕУМ - Інститут електронних управляючих машин, м.Москва, Росія
   3 ОУМ - завод обчислювальних управляючих машин, м.Київ (тепер завод Електронмаш)
   4 За Радянського Союзу один карбованець дорівнював приблизно 1,5 $