Хронологія розвитку обчислювальної техніки в Україні
Мапа музею
Історія розвитку інформаційних технологій в Україні

Хронологія становлення та розвитку комп'ютеробудування в Україні

1914

Висловлено ідею механізації формалізуємих логічних дій. Побудована "Машина механічного мислення". О.М.Щукарьов. Харківський технологічний інститут.

1941

Експериментально відкритий p-n перехід, пізніше удруге відкритий американськими вченими при створенні транзистора. В.Є.Лашкарьов. АН УРСР.

1948

Обгрунтовано принципи побудови і структура універсальної цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) - комп'ютера зі збереженою в пам'яті програмою (незалежно від закордонних учених). С.О.Лебедєв. АН УРСР.

1951

Розроблена в 1948-1951 р. і прийнята до експлуатації Державною комісією 6-го грудня 1951 р. перша в СРСР і континентальній Європі цифрова електронна обчислювальна машина - Мала електронна лічильна машина "МЕЛМ". С.О.Лебедєв, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара й ін. АН УРСР.

1956

Обгрунтовано принципи побудови, архітектура і структура матрично-векторного процесора і створена (1952-1956) перша в Україні спеціалізована електронна лічильна машина "СЭСМ" для рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь. С.О.Лебедєв, АН СРСР, З.Л.Рабінович, Ю.В.Благовіщенський, І.Т.Пархоменко, І.П.Окулова, Р.Я.Черняк і ін, АН УРСР.

1957

Розроблено принципи побудови, структура й архітектура і створена в 1954-1957 р. перша в Україні асинхронна ЕОМ "Киев", з використанням "адресної мови" програмування. Б.В.Гнєденко, В.М.Глушков, В.С.Королюк, К.Л.Ющенко, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара, С.Б.Погребинский та ін. АН УРСР.

1961

Створена перша в Україні й у СРСР і прийнята Державною комісією 9 грудня 1961 р. до серійного випуску напівпровідникова управляюча машина широкого призначення УМШП "Дніпро" (1958-1961). В.М.Глушков, Б.М.Малиновський, А.Г.Кухарчук та ін. АН УРСР, НВО "Електронмаш". За 10 років було випущено понад 500 машин.
Комп'ютер УМШП "Дніпро" використовувався в багатьох перших піонерських керуючих системах промислового і спеціального призначення, у наукових дослідженнях і ін.
Державна премія України за створення на базі УМШП "Дніпро" системи випробувань ракетних двигунів Б.М.Малиновський і співробітники Дніпропетровського Південного машинобудівного заводу (1977).

Розроблено теорію цифрових автоматів, що стала теоретичною основою при проектуванні ЕОМ. В.М.Глушков. АН УРСР. За монографію "Синтез цифрових автоматів" і ряд інших робіт у цій області В.М.Глушкову присуджена Ленінська премія (1964).

1963

Отримано авторське свідоцтво на східчасте мікропрограмне керування реалізоване в машинах сімейства "МИР". В.М.Глушков. АН УРСР.

Інтерполятор параболічний для автоматизованої системи розкрою судокорпусних деталей "Авангард". Головний конструктор Г.О.Михайлов. АН УРСР.

1964

Розроблено принципи побудови, структура й архітектура, сконструйовані і випущені перші в СРСР машини для інженерних розрахунків: "Промінь" (1964), "МИР1" (1965), "МИР2" (1969), "МИР3" (1972) - попередники майбутніх персональних ЕОМ. Здійснене їх масове серійне виробництво. В.М.Глушков, С.Б.Погребинський, О.А.Летичевський, Ю.В.Благовіщенський і ін. Державна премія СРСР (1968). АН УРСР, НВО "Електронмаш".

1965

Розроблено принципи побудови, створений і випробуваний на промисловій установці перший в СРСР цифровий регулятор "Автооператор". Е.Т.Беліков. Сєверодонецьке НВО "Імпульс".

1966

Запропоновано ідею схемної реалізації мов високого рівня. Реалізована в проекті ЕОМ "Україна". В.М.Глушков, З.Л.Рабінович, А.О.Стогній і ін. АН УРСР.

1967

Розроблено принципи побудови, структура й архітектура і створено перший в Україні інформаційно-керуючий комплекс "Дніпро 2" (1964-1967) для автоматизованих систем керування АСУ. Випущений малою серією. В.М.Глушков, А.О.Стогній, А.Г.Кухарчук і ін. АН УРСР, НВО "Електронмаш".

Створено унікальні спеціалізовані ЕОМ "Киев 67" (1965-1967) і "Киев 70" (1967-1970) для автоматизації проектування і виготовлення великих інтегральних схем (ВІС) за допомогою еліонної технології. В.П.Деркач і ін. АН УРСР, МЕП СРСР.

1968

Розроблені (у НВО "Імпульс") і розпочато випуск великими серіями цифрових засобів промислової системотехніки: сімейства моделей М6000-М7000 АСВТ М, що став у свій час основою побудови систем керування процесами практично у всіх сферах народного господарства і ряду оборонних областей СРСР. За десять років серійного виробництва Київський завод обчислювальних керуючих машин, Сєверодонецький приладобудівний і Тбіліський завод керуючих обчислювальних машин випустили понад 18 тисяч комплексів М6000, на їхній базі створено понад 15 тисяч систем керування. А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов та ін. Сєверодонецке НВО "Імпульс". Державна премія РМ УРСР (1979).

Розроблено і випускалися промисловістю: сімейство клавішних ЕОМ "Іскра". Премія імені М.Островського (1968). Г.І.Корнієнко, Б.Г.Мудла, С.С.Забара. АН УРСР. Завод "Счетмаш", Курськ.

1969

Розроблено й освоєний випуск ЕОМ "Каштан" для автоматизованого розкрою матеріалів згідно заданого ескізу. Ю.А.Павленко. НВО "Електронмаш".

1970

Розроблено структуру й архітектуру першого в Радянському Союзі і Європі мікрокалькулятора на 4-х великих інтегральних схемах МОП-ВІС зі ступенем інтеграції до 500 транзисторів на кристалі, організовано його масовий серійний випуск. Великі інтегральні схеми (ВІС) виготовлялися на дослідному заводі НДІ "Мікроприлад". Масове виробництво мікрокалькуляторів проводилася в м.Світловодськ, де знаходилася філія дослідного заводу. С.О.Моральов, Л.Ф.Мараховський. Київське НВО "Кристал".

1971

Розроблено і розпочато випуск 12 типів бортових ЕОМ (у тому числі радіоційно стійких) для ракетно-космічних комплексів стратегічного призначення. (1967-1989). А.І.Кривоносов, Б.О.Василенко й ін. Ленінська премія, Державна премія СРСР, Державна премія УРСР. Харківське НВО "Хартрон", Київський радіозавод.

1972

Розроблено й організовано серійний випуск спеціалізованих супернадійних ЕОМ "Карат" (чотири модифікації) для систем озброєння і керування на надводних і підводних у тому числі атомних судах Військово-Морського флоту СРСР, а також для вирішення задач навігації на судах торгового флоту й атомних криголамів. Використовувалися в 60-ти різних за призначенням системах. (1969-1989). В.М.Плотніков, В.І.Долгов, Г.Є.Гай і ін. Київський НДІ радіоелектроніки, Київський завод "Буревісник".

Створено і випущений малою серією контрольно-вимірювальний комплекс "Барс". Золота медаль виставки в Дрездені. В.І.Скуріхін, А.О.Морозов. АН УРСР.

Перший випущений малою серією в Україні міні-комп'ютер УПО 1 (пристрій первинної обробки даних у вимірювальних системах). Б.М.Малиновський, В.С.Каленчук, П.М.Сиваченко. АН УРСР, Житомирський завод "Вимірювач".

Підготовлено і видана перша у світі "Енциклопедія кібернетики" українською і російською мовами. В.М.Глушков, А.І.Кухтенко, Б.М.Малиновський і ін. АН УРСР. Державна премія УРСР.

Починаючи з 1970-го роки був створений і використовувався ряд бортові ЕОМ "Мрія", "Чайка", "Москва", "Нептун". Г.С.Голодняк, В.М.Петрунек, Г.Т.Макаров і ін., АН УРСР, Оборонні підприємства.

1973

Розроблено й освоєний у виробництві потужний керуючий обчислювальний комплекс М4030. (1971-1973). А.Ф.Незабитовський, С.С.Забара й ін. Київське НВО "Електронмаш". Державна премія УРСР (1976).

Магнітоплівковий оперативний запам'ятовуючий пристрій ОЗП. Перший в СРСР. (1024 32 розрядні числа з циклом 1 мкс). А.Д.Бех, Л.Ф.Данько, Б.С.Ілюшин, Є.Г.Кретков, В.М.Корсунський, Б.І.Павлусь, В.Н.Позий, В.І.Плахотний, М.А.Терешин, В.В.Чернецький. АН УРСР.

1974

Вперше в Україні, колишньму СРСР і Європі розпочато масове виробництво великих інтегральних схем. С.О.Моральов, К.М.Кролевець, В.П.Белявский. НВО "Кристал".

Розроблено ідеологію і створено перше в СРСР вітчизняне сімейство мікроЕОМ "Електроніка С5": "С5-01", "С5-11", "С5-21". В.П.Цвєтов, В.Кузнєцов, А.Ф.Дряпак, Міністерство електронної промисловості СРСР, Б.М.Малиновський, О.В.Палагін, В.А.Іванов, А.Ф.Кургаев, АН УРСР.

Вперше у світі запропоновані принципи побудови рекурсивної (не неймановської) ЕОМ. В.М.Глушков, В.А.Мясников, І.Б.Ігнат'єв, АН УРСР, АН СРСР.

1975

Перший у СРСР автономний транспортний робот "ТАИР". Це триколісний самохідний візок з системою датчиків. Міг рухатися в природному середовищі, обходячи перешкоди. Керувався апаратно реалізованою нейронною мережею (вузли мережі - спеціальні електронні схеми, зібрані на транзисторах; зв'язки між вузлами - резистори). М.М.Амосов, В.М.Белов, Е.М.Куссуль. АН УРСР.

1976

Розроблена разом із НДР і випускалася промисловістю НДР спеціалізована ЕОМ "Нева" для цифрових систем зв'язку. (1973-1976) А.Г.Кухарчук. АН УРСР. "Роботрон", НДР.

Створено і випущена малою серією міні ЕОМ М 180 "Сокіл" для автоматизації лабораторних експериментів. Використовувалася в АН УРСР і інших організаціях (1973-1976). Премія імені М.Островського. (1981). Л.Б.Малиновський, В.С.Каленчук, Н.І.Алішов, Ю.С.Яковлев і ін. АН УРСР.

Міні ЕОМ "СОУ-1". В.П.Денисенко, С.Д.Погорелий, ВО ім. С.П.Корольова, Б.М.Малиновський, О.В.Палагін, Ю.С.Яковлев АН УРСР. Срібна медаль ВДНГ СРСР.

Перший в Україні сигнальний процесор для обробки цифрових сигналів. М.В.Семотюк. АН УРСР.

На зміну комп'ютерам М6000-М7000 у Сєверодонецькому НВО "Імпульс" були створені комп'ютери серії СМ ЕОМ (12 типів). А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов і ін. Державна премія РМ УРСР (1979).

Розроблено і випускалися спеціалізовані ЕОМ "Цикл" для контролю виготовлення лопаток газотурбінних двигунів. Г.І.Корнієнко, Ю.Т.Митулинський і ін. АН УРСР. Державна премія СРСР (1976)

1977

Розроблено комплекс систем проектування ЕОМ. Використаний у ряді організацій СРСР. (1975-1977). В.М.Глушков, Ю.В.Капітонова й ін. АН УРСР, Міністерство радіопромисловості СРСР. Державна премія СРСР (1977).

Міні ЕОМ "Процесор". О.В.Палагін, АН УРСР. В.П.Денисенко, С.Д.Погорелий, ВО ім. С.П.Корольова.

1978

Система технічних засобів "Сектор" для сполучення ЕОМ з об'єктами. В.Б.Реутов. АН УРСР.

1979

Мікрокомп'ютер "УВС-01". А.В.Кобилінський, О.В.Палагін, С.Д.Погорелий. ВТО "Кристал", АН УРСР, ВО ім. С.П.Корольова.

Розроблено перший у СРСР і випускався алфавітно-цифровий графічний термінал "Символ" з цифровим нагромаджувачем на стандартній касеті. Л.Б.Малиновський, І.М.Сметанін, А.І.Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Черкаський завод телеграфної апаратури.

1980

Створено і випущено великою серією перший в Україні комплекс мікропроцесорних засобів "Нейрон" і засобів налагодження до них "СО-01 - СО-04". Б.М.Малиновський, О.В.Палагін, В.І.Сигалов, С.Д.Погорелий, А.І.Слободянюк і ін. АН УРСР, Міністерство приладобудування і засобів зв'язку (МПЗЗ) СРСР Премія РМ СРСР О.В.Палагін, С.Д.Погорелий і ін. (1984).

Створено і розпочато випуск надпотужних багатопроцесорних комплексів ПС 2000, потім ПС 2100 (1,5 млрд.опер./сек) і ПС 3000 (3 млрд.опер./сек) на структурах, що перебудовуються, (АСВТ-ПС) для систем геофізичної розвідки корисних копалин і ряду унікальних систем військового призначення. З 1981 по 1989 р. у НВО "Імпульс" були виготовлені 150 комплексів ПС 2000. А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов і ін. Сєверодонецьке НВО "Імпульс" (1965-1980). Державна премія РМ УРСР (1979).

1981

Освоєння серійного випуску обчислювальних комплексів СМ3 і СМ4 системи малих ЕОМ. А.Ф.Незабитовський, В.А.Афанасьєв, С.С.Забара. НВО "Електронмаш". Державна премія СРСР (1981).

1984

Розроблено принципи побудови і створений супершвидкодіючий обчислювальний комплекс "Звезда" для виявлення підводних човнів. О.М.Алещенко, В.Ю.Лапій, В.В.Крамской. Київський НДІ "Гідроприлад". Державна премія СРСР Ю.В.Бурау, О.М.Алещенко та ін. (1988).

Розроблено і випускалися промисловістю унікальні бортові спеціалізовані ЕОМ "МИГ1", "МИГ11", "МИГ12", "МИГ13" для систем керування космічними апаратами без попереднього розрахунку траєкторії. Г.С.Голодняк, В.М.Петрунек. АН УРСР. Підприємства Міністерства оборони СРСР. Державна премія СРСР (1984).

1986

Сумісний ряд персональних мікропроцесорних комп'ютерів: ЄС 1840, ЄС 1841, ЄС 1842. Для використання в автономному режимі в локальних і глобальних мережах при вирішенні широкого кола науково-технічних, економічних, спеціальних задач, задач керування і діловодства. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, Б.В.Новиков АН УРСР, НДІКОМ і МПО ОТ м.Мінськ. Багатосерійне виробництво на ВО ОТ м.Мінськ.

ЕОМ "Дельта" - спеціалізований обчислювальний комплекс для збору й обробки телеметричної інформації і керування аерокосмічними експериментами. Використовувався для обробки даних, знятих з комети Галлея, а також для обробки даних про розповзання радіонуклідів після аварії на АЕС у Чорнобилі. М.І.Діанов, В.І.Діанов. АН УРСР.

Процесор реального часу ПРЧ. Використаний при створенні 4-х систем цифрового керування газонаповненням, положенням і параметрами плазми в термоядерних установках типу ТОКОМАК: НДІЕФА, м. Ленінград; ФТІ АН СРСР, м. Харків і Сухумі; ІАЕ, м.Москва, а також Харківським ФТІ при виконанні двох міжнародних проектів по створенню експериментального термоядерного реактора (ІTER). В.Ф.Губарєв, В.П.Боюн. АН УРСР.

1987

Розроблено і випускалося промисловістю сімейство спеціалізованих ЕОМ для пришвартових і передполітних випробувань екранопланів, морських суден, кораблів на підводних крилах, для комплексних граничних морехідних випробувань кораблів Військово-морського флоту, для контролю і діагностики літальних апаратів. Державна премія України. Б.Г.Мудла, В.І.Діанов, М.І.Діанов, В.Ф.Бердников, А.І.Канівец, О.М.Шалейко. АН УРСР. Підприємства Міністерства оборони.

Спроектовано, створено і випущено малими серіями суперпродуктивні, які не мають аналогів у СРСР і за рубежем макроконвеєрні комплекси ЄС 2701 і ЄС 1766. Максимальна кількість процесорів 256. Максимальна продуктивність 500 млн. опер./сек. В.М.Глушков, В.С.Михалевич, С.Б.Погребинський, О.А.Летичевський, Ю.В.Капітонова, І.М.Молчанов і ін. АН УРСР. МІНРАДІОПРОМ СРСР.

1988

Комплекс модулів для сполучення персональних комп'ютерів сімейства ЄС з можливими об'єктами керування (10 типів пристроїв зв'язку з об'єктом ПЗО). Використовувалися при побудові систем автоматизації наукових досліджень і систем керування різними технологічними процесами. Ю.С.Яковлев, Н.В.Нестеренко, В.М.Єгипко, В.О.Романов, В.Н.Коробейников, Б.В.Новиков. АН УРСР. В.Я.Пихтін, М.Є.Неменман і ін. НДІКОМ м.Мінськ. Випуск великими партіями на ВО ОТ м.Мінськ.

Кольоровий алфавітно-цифровий і графічний термінал "Парус" з накопичувачем на магнітній стрічці. Л.Б.Малиновський, І.М.Сметанін, А.І.Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Випускався Київським радіозаводом за назвою "ТВТ-3".

1989

Перший у СРСР нейрокомп'ютер на основі ідеології ансамблевих стохастичних нейромереж. Е.М.Куссуль. АН УРСР.

1990

Наднадійні програмно-технічні комплекси для особливо важливих об'єктів, систем керування атомними електростанціями. АТ "Імпульс".

Сімейство сумісних побутових персональних комп'ютерів: МК88.01 - МК88.06. Для рішення задач малої і середньої складності в побуті, у сфері освіти, у діловій сфері, організації дозвілля й інших сфер повсякденної діяльності, а також для застосування в професійних сферах діяльності. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, С.В.Бондар, АН України. В.Я.Пмхтін, ВО ОТ м.Мінськ, ДКБ "Квант", м.Мінськ. Багатосерійне виробництво на ВО ОТ, м.Мінськ, Бєларусь.

1997

Міжнародне комп'ютерне товариство (ІEEE Computer Socіety) присудило С.О.Лебедєву медаль "Піонер комп'ютерної техніки" з написом: "С.О.Лебедєв 1902-1974. Розроблювач і конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзі. Основоположник радянського комп'ютеробудування".

Міжнародне комп'ютерне товариство (ІEEE Computer Socіety) присудило В.М.Глушкову медаль "Піонер комп'ютерної техніки" з написом "В.М.Глушков. 1923-1982. За створення першого в СРСР Інституту кібернетики АН УРСР, створення теорії цифрових автоматів і роботи в області макроконвеєрних структур обчислювальних систем".

2005-2012

Кластерний суперкомп'ютер "СКІТ". І.В.Сергієнко, В.М.Коваль (2005). Суперкомп'ютер "СКІТ-4". І.В.Сергієнко, А.Л.Головинський (2012). Сумарна продуктивність понад 10 ТФлопс (понад десять трильйонів операцій за секунду). "СКІТ-4" удвічі потужніший за "СКІТ-3", при цьому менший за розмірами та має значно менше енергоспоживання - 15 кВт проти 60 кВт для "СКІТ-3". Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова Національної академії наук України.

Результати, отримані уродженцями України, що працювали в Росії

1958

Розроблено принципи побудови, спроектована,створена і випускалася перша і єдина у світі троїчна ЕОМ "Сетунь". МП.Брусенцов. Московський державний університет (1956-1958).

Розроблено принципи побудови, спроектована і створена перша (і єдина у світі) суперпродуктивна спеціалізована ЕОМ військового призначення з використанням системи числення в залишках. І.Я.Акушський. Міністерство оборони СРСР (1958).

1973

Розпочато випуск першої у світі ЕОМ із багатоформатною векторною структурою для систем попередження про ракетний напад і загальне спостереження за космічним простором М-10. М.О.Карцев. НДІОК Москва.

1984

Розпочато випуск багатопроцесорної векторної ЕОМ М-13 для переоснащення систем попередження про ракетний напад і загального спостереження за космічним простором. М.О.Карцев, НДІОК, Москва.

Підготовлено Борисом Малиновським, 2006-2012

Copyright © 1998 by the ICFCST
Використання матеріалів музею, повністю або частково,без згоди авторів заборонено.